Українські народні пісні - Автор Неизвестен Страница 5

Приспів:

Якби-то набито,

Ніженьку пробито,

В зеленім лугу

Бери собі другу!

Женчику-бренчику, забудь за ніженьку,

Візьми дівчину, вибирай дружину!"

Приспів:

Якби-то набито,

Ніженьку пробито,

В зеленім лугу

Бери собі другу!

За городом качки пливуть

За городом качки пливуть,

Каченята крячуть...

Вбогі дівки заміж ідуть,

А багаті плачуть.

Вбогі дівки заміж ідуть,

А багаті плачуть.

Вбогі дівки заміж ідуть

З чорними бровами,

А багаті вдома сидять

З кіньми та з волами.

А багаті вдома сидять

З кіньми та з волами.

- Ой чи чула, дівчинонько,

Як я тебе кликав?

Через твоє подвір’ячко

Сивим конем їхав.

Через твоє подвір’ячко

Сивим конем їхав.

- Ой хоч чула, хоч не чула -

Не обзивалася,

Темна нічка-петрівочка -

Вийти боялася.

Темна нічка-петрівочка -

Вийти боялася.

- Ой не бійся, дівчинонько,

Не бійся нічого,

Бо я, хлопець молоденький,

Не зрадив нікого!

Бо я, хлопець молоденький,

Не зрадив нікого!

- Ой не хоче твоя мати

Мене, бідну, знати,

Хоче собі багатую

Невістку шукати!

Хоче собі багатую

Невістку шукати!

- Нащо мені на подвір’ї

Воли та корови,

Як не буде в моїй хаті

Любої розмови?

Як не буде в моїй хаті

Любої розмови?

Ой десь гуде, ой десь грає,

Скрипка витинає:

Ой то вдова своїй доні

Весілля справляє.

Ой то вдова своїй доні

Весілля справляє.

Нехай знають, нехай знають,

Де музики грають,

Нехай знають, нехай знають,

Як бідні гуляють!

Нехай знають, нехай знають,

Як бідні гуляють!

За туманом нічого не видно

За туманом нічого не видно, (2)

Тільки видно дуба зеленого. (2)

Під тим дубом криниця стояла, (2)

Там дівчина воду набирала. (2)

Та втопила золоте відерце - (2)

Заболіло в дівчиноньки серце. (2)

"А хто ж моє відерце дістане, (2)

Той зо мною на рушничок стане". (2)

Обізвався козак молоденький: (2)

"А я твоє відерце дістану (2)

І з тобою на рушничок стану". (2)

Зажурилась Україна

Зажурилась Україна,

Що нігде прожити:

Гей, витоптала орда кіньми

Маленькії діти!

Ой маленьких витоптала,

Великих забрала,

Назад руки постягала,

Під хана погнала.

Закувала зозуленька

Закувала зозуленька

На стодолі на розі,

Заплакала дівчинонька

В батька на порозі.

Іду яром до криниці,

Коромисло гнеться.

- Чом до мене, моя ненько,

Ніхто не пришлеться?

- Багач, доню, не захоче,

А бідний не посміє.

Хай же твоя руса коса

Зіллям зеленіє.

Закувала зозуленька

Закувала зозуленька

В сінях на помості;

Гей, приїхали до дівчини

Три козаки в гості.

Один іде, коня веде,

Другий коня в’яже;

Гей, третій стоїть під віконцем,

"Добрий вечір!" - каже.

"Добрий вечір, стара мати,

Дай води напиться,

Гей, кажуть люди, - дочка гарна,

Позволь подивиться!"

"Вода в сінях у кадушці,

Візьми та й напийся,

Гей, сидить дівка у світлиці,

Піди подився!"

"Вода в сінях не холодна,-

Піду до криниці,

Гей, дівка ваша не хороша,-

Піду до вдовиці.

У вдовиці дві світлиці,

А третя кімната.

Гей, а в дівчини одна хата,

Та й та не прибрата!"

Засвистали козаченьки

Засвистали козаченьки

В похід з полуночі,

Виплакала Марусенька

Свої ясні очі.

Виплакала Марусенька

Свої ясні очі.

Не плач, не плач, Марусенько,

Не плач, не журися,

Та за свого миленького

Богу помолися!

Та за свого миленького

Богу помолися!

Стоїть місяць над горою,

А сонця немає.

Мати сина в доріженьку

Слізно проводжає:

Мати сина в доріженьку

Слізно проводжає:

"Іди, іди, мій синочку,

Та не забаряйся,

За чотири неділеньки

Додому вертайся!"

За чотири неділеньки

Додому вертайся!"

"Ой рад би я, матусенько,

Скоріше вернуться,

Та щось мій кінь вороненький

В воротях спіткнувся.

Та щось мій кінь вороненький

В воротях спіткнувся.

Ой бог знав, коли вернусь,

В якую годину;

Прийми ж мою Марусеньку,

Як рідну дитину!"

Прийми ж мою Марусеньку,

Як рідну дитину!"

"Ой рада б я Марусеньку

За рідну прийняти,

Та чи буде ж вона мене,

Сину, шанувати?"

Та чи буде ж вона мене,

Сину, шанувати?"

"Ой не плачте, не журітесь,

В тугу не вдавайтесь:

Заграв мій кінь вороненький

Назад сподівайтесь!"

Заграв мій кінь вороненький

Назад сподівайтесь!"

Зеленеє жито, зелене

Зеленеє жито, зелене,

Хорошії гості у мене.

Зеленеє жито женці жнуть,

Хорошії гості мене ждуть.7

Зеленеє жито женці жнуть,

Хорошії гості мене ждуть.

Зеленеє жито, зелене,

Хорошії гості у мене.

Зеленеє жито при межі,

Хорошії гості від душі.

Зеленеє жито при межі,

Хорошії гості від душі.

Зеленеє жито, зелене,

Хорошії гості у мене.

Зеленеє жито за селом,

Хорошії гості за столом.

Зеленеє жито за селом,

Хорошії гості за столом.

Зеленеє жито, зелене,

Хорошії гості у мене.

Зеленеє жито ще й овес,

Тут зібрався рід наш увесь.

Зеленеє жито ще й овес,

Тут зібрався рід наш увесь.

Зеленеє жито, зелене,

Хорошії гості у мене.

А вже ж тая хата всім мала,

Бо уся родинонька прийшла.

А вже ж тая хата всім мала,

Бо уся родинонька прийшла.

Зелененький барвіночку

Зелененький барвіночку,

Стелися низенько,

А ти, милий, чорно...,

А ти, милий, чорнобривий,

Присунься близенько.

Приспів:

Ще, ще, ще, ще, ще, ще ближче,

Присунься ще ближче.

Зелененький барвіночку,

Стелися ще нижче,

А ти, милий, чорно...,

А ти, милий, чорнобривий,

Присунься ще ближче.

Приспів:

Ще, ще, ще, ще, ще, ще ближче,

Присунься ще ближче.

Ой ти, мамо, моя мамо,

Мамо моя мила,

Не дай мене за...,

Не дай мене за старого,

Бо я чорнобрива.

Приспів:

Ще, ще, ще, ще, ще, ще ближче,

Присунься ще ближче.

Ой дай мене за такого,

Що не має вуса,

Він на мене за...,

Він на мене заморгає,

А я засміюся.

Приспів:

Ще, ще, ще, ще, ще, ще ближче,

Присунься ще ближче.

Зелений дубочок

Зелений дубочок на яр похилився.

Молодий козаче, чого зажурився? (2)

Молодий козаче, чого зажурився?

Чи воли пристали, чи з дороги збився? (2)

Воли не пристали, з дороги не збився.

Того зажурився - без долі вродився. (2)

Ой піду я в поле шукать собі долю.

Не знайшов я долі, знайшов риболовців. (2)

Ой ви, риболовці, ви гарнії хлопці,

Знайдійть мені долю, хлопцю молодому. (2)

Не знашли мні долі, знайшлі шуку-рибу.

Щука-риба грає - берег розбиває. (2)

Пташечка маленька по полю літає,

По полю літає, да й та пару має. (2)

По полю літає, да й та пару має.

А мні, молодому пароньки немає. (2)

І шумить, і гуде

І шумить, і гуде,

Дрібний дощик іде.

- Ой хто ж мене, молодую,

Та й додому одведе?

- Ой хто ж мене, молодую,

Та й додому одведе?

Обізвався козак

На солодкім меду:

- Гуляй, гуляй, дівчинонько,

Я й додому одведу.

- Гуляй, гуляй, дівчинонько,