Байки й прибаютки - Боровиковський Левко Иванович Страница 4
- Категория: Поэзия, Драматургия / Басни
- Автор: Боровиковський Левко Иванович
- Страниц: 8
- Добавлено: 2020-09-16 09:01:41
Байки й прибаютки - Боровиковський Левко Иванович краткое содержание
Прочтите описание перед тем, как прочитать онлайн книгу «Байки й прибаютки - Боровиковський Левко Иванович» бесплатно полную версию:Байки й прибаютки - Боровиковський Левко Иванович читать онлайн бесплатно
Недаром приказка: "Зто ласо їсть,
Той твердо спить".
ПРОКОПОВА ЖІНКА
У Прокопа хороша Жінка з сина;
А Прокіп пробі все кричав,
Що жінку б він на відьму проміняв...
Побила б вас, жінки, недобрая година!..
Ні.. я сказати мав,
Що Прокіп розум потеряв.
О, бити б Прокопа та бити -
Не вміє Жінці угодити!
ДУРНИЙ І РОЗУМНИЙ
Десь на Розумного Дурний напав: кричав,
І лаяв, і ворчав;
Розумний все мовчав.
А як охрип Дурний, Розумний говорив:
"Якби дзвін не пустий, то він би й не дзвонив".
СКУПИЙ
Скупий не спав - робив, Скупий не їв - копив,
А від того.. ще більш розбагатів?
Ні, околів!
КІНДРАТ
Збирається Кіндрат орати:
Готов батіг, ярмо дістав;
Пішов же воликів та плуга добувати -
Йому ніхто не дав.
Готова і дуга, й удили,
Не достає возочка та кобили...
МАЧОК
Петро любив Мачок і на своїм току,
В кутку,
Насіяв мій Петро Мачку;
Полоти ж не полов, як водиться в баштані.
Заглух Петрів Мачок у бур'яні!
Петрове ремесло
Бур'яном поросло!
УБОГИЙ, БАГАТИЙ
Убогий Максимець - у нього, чк на смішки,
Не тілько що людей - нема в господі кішки.
Максим багатий став, відкіль свої набрались, -
І двері від рідні його не зачинялись!
СУДДЯ
Явилася душа на той світ. Проводжатий
Став душу новичка питати:
"Відкіль і хто така?" - "Із города Жлуді,
Сиділа тридцять рік безвихідно в суді;
На світі я нічого не грішила,
Бо я нічого не робила".
У голові Судді не жив, як треба, цар -
Він все підписував, а правив секретар...
Суддю у пекло не послали.
Умилосердились, сказали,
Що тим суддя не злий,
Що зовсім був дурний.
ЗАРІК
З похмілля Клим недуж валявся,
І дав собі зарік,
Що він не буде брать горілки в рот вовік;
А тілько що очнувся, промінявся, -
Вже третій день в шинкарки похмелявся!
Хто сам собі дає зарік -
Пропащий чоловік.
РОЗБІЙНИК
Мужик корову вів та ніс в руках дійницю, -
Розбійник перестрів, відбив в нього телицю,
Сказавши: - Щоб тебе зовсім не обідрать, -
Дійницю хоть візьми й назад;
Мені із нею не носиться,
Тобі ж в господі пригодиться.
Бодай, Розбійнику, впав в руки та катові!
Навіщо мужику дійниця без корови?
КУРЧА
Опівночі Курча просилось прогулдяться,
Бо, каже, нічого шулік і сов бояться;
Тепер їм ніколи літать -
Всі сплять!
А Курка Куряті тихенько кудкудачить:
"Сова хоть спить, та кури бачить".
БАГАТИЙ
Кіндрат усім приятель, сват,
Кіндрат і кум, Кіндрат і брат,
Поки капшук товстий від грошей.
А як Кіндрат
Не став багат,
Всі кинули!
Горщок із кашею хороший.
ЧОРТ
Колись у Польщі Чорт на сеймі так возився,
Що вовся там хвоста лишився.
От втікши, до Дяка просився в грубник жить
І став Дякові говорить,
Що миром, без хвоста, не буде вже мутить.
Дяк думає, що чорт вже зовсім другим стався -
Став ладаном курить -
Так Чорт в болото швидше вбрався!..
Хоть вовк линяє,
Та норов не переміняє.
КОЗАКОВА ЖУРБА
Украли в Козака коня;
А Козака об тім журба напала,
Що на коні оброть новісінька пропала!..
КИРИЛО
Кирило, кумів сват,
Прилюдях чарочки не вміє в руки взять;
А без людей Кирило
Сам наверта на чарку рило, -
І любо, й мило.
КОНИК І МУРАВЕЙ
Опала Коника зима;
А Коник не придбав улітку ні зерна.
Вже ж без прокорму та не жити!
От Коник і стриба до Мурав'я просити
Зерном ссудити,
А Муравей пита: - Що ж влітку ти робляв,
Що на зиму нічого не придбав?
А Коник одвічав:
- Улітку? Я ж співав!
А Муравей став Конику казати:
- Хто ціле літо проспівав,
Тому легесенько зимою танцювати;
Тобі ж скажу я, брате,
Що дармоїдів я не вмію рятувати.
ПАНЬКО-КАЛІКА
В Панькового сусіда жінка
Була каліка.
Панько ізпідтишка глумив;
А як самого бог калікою зробив -
Панько з стида і на світ не виходив.
Чужа біда - Панькові сміх;
Своя ж і стид, і страм, і гріх.
П'ЯНИЙ
Чуренка жінка із шинка
Вела п'яненького; а панотець спитався:
- Навіщо він за жінку так держався?
Чуренко й каже: - Єсть пословиця така:
Сліпець сміліше ходить,
Як повводатар вводить.
ХОМИХА
Хомиха кожен день свого Хому чухрала.
Почувши те, кума кумі сказала:
"Хома з Хомихою пропащий неборак!
В мозолях, в синяках і тіло все, й маслак!.."
Другая їй сказала так:
"Не слухай, галочко: чи можна, щоб Хомиха
Хомі бажала лиха!"
КАРТЬОЖ
Підпивши, Влас засів у карти грати:
Начав для скуки, від шага.
А далі став на руб, сердешний, загинати -
То до того награвсь врага,
Що збув худобу й хати!
Кого ж тепер пеняти?..
Бездільнича ігра
Не доведе ніколи до добра.
ДВА ЛЕМБИКИ Й ГОРШКИ
Раз Лембики удвох чи то утрьох
Загризлися з Горшками,
І сварку здумали свою рішать боками.
Для Лембиків - ігра; а для Горщечків - ох! -
На черепочки всі, бідняжечки, товчуться!..
А Лембики, погризшися, уп'ять
Цілісінькі - любісінькі стоять!
ПСЕ
Юхим узям робить усе!
Та й звів усе на псе!..
ДАРЕМНА ЖУРБА
Хома журився,
Що лобода й кукіль у просі зародився;
А кум Хомин так об'яснився:
"Іще то не біда,
Як в просі лобода.
А отоді біди,
Як ні прісця, ні лободи!"
ГОЛОДНИЙ ХОМА
Голодному Хомі хтось став притьмом хвалити,
Що як-то тим панам в будинках гарно жити!
А мій Хома сказав: "Як хліба край,
Той під вербою рай".
КІШКА
З засіка зуздріло маленьке Мишеня,
Жалоба
Напишите нам, и мы в срочном порядке примем меры.