Ігор Голомозий - Про милосердя та любов. Збірка віршів українською та російською мовами Страница 2

Горький опыт

Если грех уводит в лес,Будьте на стороже.Искушения сатаныБьют тебе по роже.

Да по роже, а не как,Мягче ведь не катит.Каждый впавший в грех дуракЗа грехи заплатит.

Оправдываем себя,Греша против Бога.Воля Бога для тебя —Не уйти от Бога.

Если в сердце у тебя:«Согрешу, и хватит.Бог ведь милостив всегда,чёрт нас не ухватит».

Только тут ошибка есть,сатана ведь смотрит,И благую Божью мысльВ твоём сердце портит.

Он коверкает её,Тебя утешает.Мол: «Разочек согреши,Со всяким ведь бывает».

И ты слушаешь его,Но совсем не Бога.Вот тогда в Святую жизньВорвалась тревога.

Надо Библию читать,Словом назидаться.На уловки сатаныВовсе не поддаться.

Ну а коль ты плоть своюЛюбишь больше Бога,То «нечистый» жизнь твоюЗаберёт в итоге.

Я там был, и это знаю.Я могу вам рассказать,То, что было очень трудноС той грязюки вылезать.

Лучше слушай голос Божий,В сердце скажет Он тебе.Коль отвергнешь Слово Папы —Не минуть тебе беде.

Говорю вам, потому чтоГорький опыт имел я.Потому что всех люблю вас,А особенно тебя.

Кака

Подивись у своє серце.Є там в тебе кака?Тож не какай на другого,Й ротом не балакай.

Трохи грубо получилось,І трохи огидно.Ми у брата каку бачимо,А свою не видно.

Коли брата не любив ти,А сестру не поважав —У свої штанці, в підгузникПовний памперо ти наклав.

Тож не какайте на друзів.Треба з Богом ладити,Поважати свою церкву,І братів не гадити.

Щоб заглянув собі в серце —Ти там каку не знайшов.А до братика й сестричкиЗ допомогою прийшов.

В горле кость

Лён курящий не угасит,Не преломит даже трость.Для одних Он был Спаситель,А кому-то – «в горле кость».

Хлебом, был Он для голодных,Воду жаждущим давал.А для ищущих спасенье,Дух Свободы изливал.

Иисус Христос целитель,даже мёртвых воскрешал.Фарисеев опускал Он,Пыл законных угашал.

Когда говоришь ты правду —Тебя примет только «горсть».Одним – в пользу обличенье,Другим будешь «в горле кость».

Каша з перцем

Пишу я вам цього листаНемов готую страву.Кладу сюди наші плоди,Та додаю приправу.

Посолю трохи кашу,Боюсь пересолить.Майже уже готова,На вогнику кипить.

Солю, аби смачноюБула ця каша нам.Щоб пригостити БатькаНе сором було нам.

Ще й перцю трохи вкину,Нехай щипа язик.Нехай щипа за серце,Щоб до гріха не звик.

Пробачте якщо комусьЦя каша не така.Може комусь солона,А комусь за гірка.

Та вже така є правда,І нікуди подіти.Прийнять треба цю страву,Та з Господом радіти.

Рило чи лице?

Якщо хочеш, щоб на тебе«Рило» не казали,Подивись куди сьогодніТвої ноги стали.

Якщо став в мирську багнюку,То чого чекаєш?Разом плаваєш з «свинями» —Таке собі й маєш.

Всяк хазяїн у свинюкиКучу вичищає.А вона собі знай своє —У гівно лягає.

Знов хазяїн її чистить,Шкребе, вимиває.Вірить в те, що його свинкаРозуму придбає.

А свиня тільки й пильнує,Як той відвертається.Думає ніхто не бачить,Та в багні купається.

Чім ти кращий від свинюки?Чом в тебе не рило?Коли робиш що не треба,Що Богу не мило.

Тож поглянь ти сам на себе,Рило в тебе чи лице?Якщо рило то «свиня» ти,І повинен знати це.

Пророк

Гнали Божого пророкаЙ тебе будуть гонити,Якщо у тебе Божий дар,Всім правду говорити.

Правдивая, Господня річЗа серце буде когось брати.Ті ж, що не хочуть виправлятись,В три шиї будуть тебе гнати.

Гонимий був пророк від Бога,Ногами люди його пнуть.Коли ти кажеш гірку правду,Камінням голову поб’ють.

Бить будуть, може не до смерті.Ти маєш право обирати,На гору стать казати правду,Чи сісти в яму та мовчати.

Коли Господь тобі сказав,То маєш виповняти.Ісус сказав, що Він тебеБуде охороняти.

Якщо від Бога Слово те,Чого тобі боятися?Не треба в Слові БожомуЙ грамульку сумніватися.

У очі правду всім кажи,Можливо будуть бити.Готовий будь за ГосподаТи кров свою пролити.

Прогинаються святії

Прогинаються святіїПід мирську багнюку.Грають, цим самим, вонибісові на руку.

Каже мені брат Андрій:Похрести дитину.А то вже й пройти не можу,Бурчать всі у спину.

Я йому відповідаю:Так воно не робиться,І такеє хрещенняБогу не подобиться.

Та як брат мені ти рідний,Підемо похрестимо.За одну таку помилкуВсе одно воскреснемо.

А вчора прийшла сусідка,Та, що самогон ганяє.Як помер її коханий,«Дев’ять днів» справляє.

Теж відмовитись булоДуже не прілічно.Бог на те закриє очі,Буде все отлічно.

Іменини та родини,Горілка в рот вливається.А з горілкою у душусатана вкрадається.

А ти скажеш: Я ж не п’юший,І зайвого не кажу.Послухаю пліток трохи,Та дружині розкажу.

Трохи там, та трохи тутаІз мирськими посиджу.Може кришку тільки вип’ю,А що Богу я скажу?..

Той блажен, котрий не ходитьТам, де бісові сини.Не причасний до обрядівВ посиділках сатани.

Каша що щипає за язик

Ось уже зварилась каша,Готовая страва.Чи не дуже гостроюБулавам приправа?

Може трохи пересолив?За те вибачайте.З`їжте каші хоч по трішки,Й друзів пригощайте.

Може перцю забагато?Каша ця, така вже є.Як за серце ущипнуло,Хай над тим подумає.

Наварилась, смачна каша,Тільки гостра дуже.Чого страва така вийшла?Знаєш сам ти, друже.

Скуштував її і я,Теж щипає за язик.Моє серце облічає,Та до цього я не звик.

Тож наступного вже разу,Коли буду готувати,Сподіваюсь що не требаСтільки перцю насипати.

Іди і більше не гріши

Менi погано дуже Боже,Бо сьогодні я згрішив.Не хочу навіть i молитись,Немов з Тобою i не жив.

Менi погано дуже Отче,У мене кепські справи.Ще й совiсть мучає мене,Немов ковтнув отрави.

Душа моя немов пуста,Немов Тебе немає там.Не хочу йти в церкву Твою,За те менi великий срам.

Вiд Тебе Бог, я заховавсь,А Ти мене гукаєш.Боюсь я срам свiй показать,Не знаю, чи прощаєш.

Ти кажеш: « Синку йди сюди,Тебе не звинувачу я.А помилитись кожен мiг,Але ж одна ми є сiм`я.

То ж думай, та на вус мотай,Покайся й в серце положи.Прощаю сину Я тебе,Iди, i більше не грiши».

Времена года

Весна – душа твоя цветёт и распускается,Весной всё зарождается вокруг.Весною парень в девушку влюбляется,Весной Бог посетил тебя, мой друг.

Весной всё зеленеет и рождается,Ты каешься пред Богом и растешь.До лета с земли пагон пробивается,И вот уже немножко ты цветёшь.

Конец ознакомительного фрагмента.