Валентина Островська - Шукачі пригод з сузіря Лебедя Страница 2

Любий, ти повинен знати, чому стається саме так. І що потрібно робити, щоб не ускладнювати собі життя та іншим. Навчити тебе не можу. За тебе пройти шлях твого життя – теж. Тому читай і сам обирай, як жити.

Котик Марко

Котик:

Я котик чорненький,Лагідний і чистенький,Люблю їсти вишні спілі.Лапки чорні, вуса білі,Очі зелені, а не сині.П’ять білих волосинок на спині.Зараз не видимий для вас,В мені записаний минулий час,Слова й бажання, дитячий сміх,Вірним був для ваших втіх,Все в мені тепер вашим є,Ви не видиме життя моє.Бережу ваше добро і сльози,Мене не лякають грози,Вашим помічником працюю тепер,Не жалкуйте, що я помер.В мені ваші помилки і вдачаРиси характеру – тяжка задачаСтаються під час спілкування,Знаю все, ви моє навчання.Я такий, якими ви є емоційно,Тим і живу постійно.

«Я»: Лііі, скажи мені, будь ласка, чому ми не чули, не бачили та й не знали про присутність в квартирі котика, після того як він пішов із життя?

Лііі: А ви й не могли чути, адже ваш котик має набір саме ваших емоцій. Ви не мали шкідливих та руйнівних звичок. Жили мирно, не створювали при житті програм руйнації одне одного.

«Я»: А що таке, програми руйнацій?

Лііі: Це – погані слова за допомогою котрих одні люди мають силу впливати на інших: волею, чужі плани, наміри.

«Я»: Для чого люди створюють програми? Чи шкідливо це для самої природи котів? Яку загрозу вони несуть конкретно для котика? Наш котик був чорненьким, а їх серед людей прийнято боятися.

Лііі: Шкідливо як для котиків, так і для людей. Адже жива енергія котика відповідно природі своїй не несе жодних проблем в світі тваринному. Згусток негативної програми, створеної спеціально людиною, може мати магічний характер або проявлятися у формі емоції. Емоція руйнівного характеру вписується в живе поле тварини. Ще за життя тваринка стає носієм негативної емоції її хазяїна. Їхні енергетичні оболонки стають не схожими на тваринний світ. Тому простір роду котів вже не приймає таких у свій тваринний світ. Їхнє поле насичене руйнівними програмами, а самі вони стають носіями таких програм. Дух котика стає примарею. Він вічно шукатиме дорогу додому. Людські вчинки і маніпуляції заважатимуть йому у цьому. Занапастила людина живу природну енергетику тваринного світу, а тим самим – і свою, людську. Це і є сміттям в просторі, яким ви дихаєте. Часто, ці енергетичні паразити виростають настільки великими, що потім здатні весь рід зруйнувати вщент. Це вже розумна істота, яку у народі називають Дідьком. Все, що ви створюєте на основі живих енергій, з часом переростає в загрозу для вас самих.

«Я»: Як же довго житимуть енергії нашого котика, і куди ж вони дінуться з часом?

Лііі: Житимуть доти, доки житимете ви. А він для вас, наче ощадбанк, де ваші гроші лежать. Коли комусь з вас потрібен буде свій емоційний запас, то котик віддасть його із задоволенням. Йому легше і вам на користь. Але ви зможете взяти тільки той потенціал, який був там залишений. Звідти пішло ритуальне поклоніння тваринному світові, що мало на меті – збереження потенціалу роду або сім'ї. Воно здійснювалось через повагу і любов до тваринки та чемне ставлення до неї. Таким чином створювались тотеми і анти тотеми, котрими до сьогодні користується система астрології та магії. І це не погано не добре. Так потрібно. А от для чого саме – поки що вам знати не потрібно. Лише певний пласт знань буде відкрито на певний період часу.

Лулу

А я ЛУЛУ теж чорненька,Лапки і пляма на животі, біленька,Руда клякса на спині,Ви не винні.Люди не знають,На яку біду наражають,Себе і діточок своїх,Нас купують для своїх втіх,Котиків і собачок,Навчаючи хлопчиків і дівчаток,Любити навколишній світ,Ми любимо вас вашим почуттям,Не жертвуйте дитячим життям,Шкода мені, Марино, тодіЩо через мене була в біді,Зараз в нагоді тобі я стану,Не жалкуй, любити не перестану.

«Я»: Скажи Лулу, чи однаковими є ваші з котиком шляхи в невидимому світі? Чи переплітаються ваші з ним долі?

Лулу: Ми одне одного знаємо, тому що в однаковій ситуації опинилися. Наче магнітом причеплені до ваших життів. Нам роботи вистачає. Адже ваші діти в різних місцях знаходяться, За кожним з вас ми спостерігаємо і повинні оберігати.

Лііі: Таким чином вони набувають певних знань та здібностей. Збагачення всієї популяції певного виду, відбувається шляхом пристосування до життя з популяцією людей. Вібрації розумові їм не завадять. Їхні душі піддаються розгерметизації, так як і душі ваших святих приносяться в жертву. Проте, це трохи різні речі.

Лулу: Ми навчаємося жити, а ви маєте з цього свої цілі: одні – корисні, а інші – ні. Є такі, що гальмують розвиток нашої популяції. Однак вам завдається шкода непоправна. Наприклад, хвороби алергічного походження створюють в вашому просторі життя нові тіла хвороб, в яких є ваш життєвий потенціал.

«Я»: А яким чином ви оберігаєте нас?

Лулу: Ми наче магнітом до вас прив’язані. Якщо в енергетичному тілі переважають негативні програми, то нами володіють злі сили. І ми змушені вам створювати перешкоди та горе чинити. А от, якщо – добрі, то допомогу нестимемо у всьому.

Лііі: Невидимий світ для вас щільно населений і гармонійний. Там такого галасу не існує. Ми на орбіті Землі не чуємо слова. Ми відчуваємо імпульс, енергетичний потік долі кожного з вас. Якщо людина погано ставилась до тварини і в гніві проклинала когось або щось, то цей енергетичний потік насичується негативом цієї людини, наче фарбується в чорний колір і тому ви перестаєте отримувати чистий потік Долі.

Лууу: В нашому сузір'ї є сім планет, які населяються подібними до вас людьми. І кожна земля має свій колір світла. Наша земля – білого світла. А є землі червоного, помаранчевого, жовтого, зеленого, голубого та фіолетового світла. Як бачите, землі чорного світла не існує в нашому сузір'ї. Вона знаходиться набагато нижче, ніж ваша Земля. Вами ще володіють сили темряви. Вони утворюють гнів у вашому тілі.

«Я»: В цей час Лііі взяла в руки чорненьку Лелю, ніжно і з Любов’ю почала бавитись нею. Неймовірно гарні рухи рук утворює Лііі коли бавиться Лелею. То був гнів.

Лууу: Бачите як змінюється Лііі?

«Я» побачила зі сторони, як гнів, який колись мною володів. І мені стало соромно за те, що неймовірної краси білявка стала негарною і страшною. Але вона сама пішла на таку жертву заради того, аби мені показати саму суть гніву.

Неймовірної краси Лііі стала некрасивою на декілька хвилин, аби я зрозуміла, що саме ми творимо у цьому світі, коли нехтуємо правилами чистоти життя. Шкода, що не всі ще здатні розуміти та нести відповідальність перед дітьми і онуками за створені образи. Сама присутність двох діточок з іншої планетної системи, що хвилини змінювали мене, я наче ставала на них схожа. Насичувалася.

Леля

Леля: Так, через декілька днів разом з ними в їхніх думках мандрувала космічними просторами і бачила так, як бачать вони, відчувала так, як відчувають вони, розуміла і чула спів космічних просторів. Це неймовірні відчуття! Немає слів описати Лііі та Лууу. Якщо колись зможу намалювати, то зроблю це, аби показати їхню неймовірну красу.

Відповідальний погляд,Дитячий сміх, на вигляд,І тихий шепіт світла, що огорнувТіла дітей, час на мить заснув.Лііі та Лууу наче казка нескінченна,Могутня сила, незбагненна,В нашому світі емоцій та проблем,В пошуку дилем.

Гнів

Гнів: А хто там мене згадує?

Лууу: Це я, розповідаю про людей та їхні емоції.

Гнів: То можна і мені вас послухати?

Лііі: Так, обов’язково приєднуйся.

Марко: Я не заперечую, нам буде цікавіше.

Гнів:

Я гнів-гнівище.Мене не лякає вітрищеІ водою мене не змити,Злих людей буду гнівити.

Лулу: А як від тебе звільнитися людині?

Марко: А яким чином ти створений?

Лііі: Я тобі допоможу, а ти – мені підкажеш, добре?

Гнів: Так. Я створений, на основі неконтрольованих емоцій, які у людей виробляються системою гормонів. Розум людини блокується егоїстичними бажаннями.